Словник української мови (1937)/верзувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
верзувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Верзува́ти, зу́ю, єш, гл. Издеваться. Испорч. коверзувати? Слово сомнительное. А там стали шкури дерти, як і спершу дерли, — цілий тиждень верзувати, як і верзували (106).