Словник української мови (1937)/веретінце
◀ веретінник | Словник української мови В веретінце |
веретка ▶ |
|
Верете́нце, вереті́нце, ця, с. 1) Ум. от верете́но. 2) Мн. Раст. Equisetum arvense. Вх. Лем. 396.
◀ веретінник | Словник української мови Борис Грінченко В веретінце |
веретка ▶ |
|
Словник української мови — В
веретінце
Борис Грінченко
1937
Верете́нце, вереті́нце, ця, с. 1) Ум. от верете́но. 2) Мн. Раст. Equisetum arvense. Вх. Лем. 396.