Словник української мови (1937)/вередування
◀ вереду | Словник української мови В вередування |
вередувати ▶ |
|
Вередува́ння, ня, с. Капризы, прихоти, привередничанье. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти. Рудч. Ск. II. 174.