Словник української мови (1937)/вергти
◀ вергнути | Словник української мови В вергти |
вергун ▶ |
|
Ве́рг(ну)ти, ся. См. Вергати, ся.
◀ вергнути | Словник української мови Борис Грінченко В вергти |
вергун ▶ |
|
Словник української мови — В
вергти
Борис Грінченко
1937
Ве́рг(ну)ти, ся. См. Вергати, ся.