Словник української мови (1937)/вербувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вербувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вербува́ти, бу́ю, єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? ЕЗ. V. 143. Ой якже нас вербували, злоті гори дарували; а якже нас звербували, то в кайдани закували. Нп.