Словник української мови (1937)/ватажитися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
ватажитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вата́житися, жуся, жишся, гл. Волочиться, ухаживать. Молоде парубча, а за тією молодицею раз-у-раз ватажиться.