Словник української мови (1937)/варудити

< Словник української мови (1937)

◀ варуватися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
варудити

варунок ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вару́дити, джу, диш, гл. Томить. Коло серця варудить. См. Марудити.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/варудити&oldid=566566