Словник української мови (1937)/варто
| ◀ вартно | Словник української мови В варто |
вартовий ▶ |
|
Ва́рто, нар., употребл. как безл. гл. Стоит. Не варто й турбуватись. Варто щось попоїсти. Грин. I. 120.
| ◀ вартно | Словник української мови Борис Грінченко В варто |
вартовий ▶ |
|
Словник української мови — В
варто
Борис Грінченко
1937
Ва́рто, нар., употребл. как безл. гл. Стоит. Не варто й турбуватись. Варто щось попоїсти. Грин. I. 120.