Словник української мови (1937)/вартати
◀ вартарня | Словник української мови В вартати |
вартий ▶ |
|
Варта́ти, таю, єш, гл. Стоить. Звідуются го тоти, што може тот плуг варта̀ти. Гн. I. 41. Він ва́ртат пінязі. Гн. I. 41.
◀ вартарня | Словник української мови Борис Грінченко В вартати |
вартий ▶ |
|
Словник української мови — В
вартати
Борис Грінченко
1937
Варта́ти, таю, єш, гл. Стоить. Звідуются го тоти, што може тот плуг варта̀ти. Гн. I. 41. Він ва́ртат пінязі. Гн. I. 41.