Словник української мови (1937)/варнячити
| ◀ варнякати | Словник української мови В варнячити |
варовий ▶ |
|
Варня́кати, каю, єш, варня́чити, чу, чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
| ◀ варнякати | Словник української мови Борис Грінченко В варнячити |
варовий ▶ |
|
Словник української мови — В
варнячити
Борис Грінченко
1937
Варня́кати, каю, єш, варня́чити, чу, чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.