Словник української мови
Борис Грінченко
В
варко
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ва́рко, нар. 1) Жарко (о погоде). Лебед. у. 2) Вероятно, правдоподобно. Галиц. 3) = Варівко́ 1. Шух. I. 83.