Словник української мови (1937)/варитися

by Борис Грінченко

◀ варити

Словник української мови Борис Грінченко В варитися

варишка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вари́тися, рю́ся, ришся, гл. 1) Вариться. Де на двох вариться, — третій поживиться. Ном. № 10758. 2) Быть в нетерпении, быть не в состоянии спокойно выждать. Розказую їм (синам) і про те, і про друге… Отже мій Андрійко хутко і заскучає; так він і вариться: очі собі тре і позіхає, і зітха. «Пустіть уже, мамо!» проситься. МВ. II. 9.