Словник української мови (1937)/вариво
| ◀ варзякати | Словник української мови В вариво |
варивода ▶ |
|
Ва́риво, ва, с. 1) Вареная пища. Мариво не вариво (не нагодує). Ном. № 5245. 2) Квашенные огородные овощи, заготовленные для варения. Сим. 19. Самі собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. Г. Барв. 81. 3) Количество съестного, необходимое для варения на раз. Оціх раків буде на вариво.