Словник української мови (1937)/ванда
◀ ванберець | Словник української мови В ванда |
вандри ▶ |
|
Ванда́, ди́, ж. Род арапника, длинной плети. Окомани з батогами, саули з вандою. Грин. III. 634. См. Фанда и Хвайда́.
◀ ванберець | Словник української мови Борис Грінченко В ванда |
вандри ▶ |
|
Словник української мови — В
ванда
Борис Грінченко
1937
Ванда́, ди́, ж. Род арапника, длинной плети. Окомани з батогами, саули з вандою. Грин. III. 634. См. Фанда и Хвайда́.