Словник української мови
Борис Грінченко
В
ванда
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ванда́, ди́, ж. Род арапника, длинной плети. Окомани з батогами, саули з вандою. Грин. III. 634. См. Фанда и Хвайда́.