Словник української мови (1937)/вальний
◀ валькувато | Словник української мови В вальний |
вальниця ▶ |
|
Ва́льни́й, а, е. 1) Хороший, красивый. А Михасьо з Мариною там то вальна пара. Грин. III. 650. 2) Сильный, обильный, во множестве имеющийся. Такий вальни́й сніг на дорозі, що й не пройдеш.