Словник української мови (1937)/валина
| ◀ валило | Словник української мови В валина |
валити ▶ |
|
Вали́на, ни, ж. Нитка ва́лу 2. Як сито замучи́ться, то не треба його оббивать, бо до його прип'яті лихорадки валом: бува валину переб'єш, то й одпустиш їх. Мнж. 154.