Словник української мови (1937)/вайло

by Борис Грінченко

◀ вайкіт

Словник української мови Борис Грінченко В вайло

вайлом ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ва́йло, меж. Увы! горе! Желех.

Вайло́, ла́, с. Увалень, вахлак, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (Брань). МВ. (КС. 1902. X. 152). Ув. Вайлю́ка. Аф. 311.