Словник української мови (1937)/важний
◀ важливо | Словник української мови В важний |
важниця ▶ |
|
Ва́жний, а, е. 1) Веский. 2) Важный. Він там важний, де маленькі вікна. Ном. № 3043. 3) Очень хороший. Поставив важну хату на дві половини. Стор. I. 127. Сьогодні важний задамо бенкет. Стор. I. 219. Ум. Важне́нький. Червінець хоць маленький, але важненький. Ном. № 1386.