Словник української мови (1937)/бірувати
◀ бірок | Словник української мови Б бірувати |
бірше ▶ |
|
Бірува́ти, ру́ю, єш, гл. Мочь, быть в состоянии. Вх. Лем. 392.
◀ бірок | Словник української мови Борис Грінченко Б бірувати |
бірше ▶ |
|
Словник української мови — Б
бірувати
Борис Грінченко
1937
Бірува́ти, ру́ю, єш, гл. Мочь, быть в состоянии. Вх. Лем. 392.