Словник української мови (1937)/білянка

by Борис Грінченко

◀ біляний

Словник української мови Борис Грінченко Б білянка

біляр ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Біля́нка, ки, ж. 1) Белизна лица (в противоположность веснянка — веснушка). По народному поверью, имеющий веснушки на лице должен весною, увидев ласточку, сказать: «Ластівко, ластівко! на́ тобі веснянки, дай мені білянки!» Ном. № 226. Чуб. I. 59. 2) Раст. Agaricus subdulcis Bull. ЗЮЗО. I. 110. 3) Порода белых слив. Вх. Уг. 227.