Словник української мови (1937)/білявіти

< Словник української мови (1937)

◀ білявиця

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
білявіти

білявка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Біля́віти, вію, єш, гл. Становиться белолицым, белокурым.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/білявіти&oldid=551853