Словник української мови (1937)/білотарчик

by Борис Грінченко

◀ білослива

Словник української мови Борис Грінченко Б білотарчик

білотурка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Білота́рчик, ка, м. ? Герой песни, поющейся в игре того же имени. Біло, білотарчику, поплинь, поплинь по Дунайчику и т. д. Гол. IV. 156. У Чуб. игра с той же песней называется володар. Чуб. III. 39.