Словник української мови (1937)/білогруд

by Борис Грінченко

◀ білогривий

Словник української мови Борис Грінченко Б білогруд

білогрудець ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Білогру́д, да, м. 1) Имеющий белую грудь. Желех. 2) Пт.: а) Sterna minuta. Вх. Пч. II. 14; б) Cinclus aquaticus. Шух. I. 23. Ум. Білогрудик. Вх. Зн. 3.