Словник української мови (1937)/білогривець
| ◀ білогрецький | Словник української мови Б білогривець |
білогривий ▶ |
|
Білогри́вець, вця, м. 1) Конь с белой гривой. 2) Птица Turdus torquatus, дрозд ошейниковый. Вх. Пч. II. 15.
| ◀ білогрецький | Словник української мови Борис Грінченко Б білогривець |
білогривий ▶ |
|
Словник української мови — Б
білогривець
Борис Грінченко
1937
Білогри́вець, вця, м. 1) Конь с белой гривой. 2) Птица Turdus torquatus, дрозд ошейниковый. Вх. Пч. II. 15.