Словник української мови (1937)/білогородок
◀ білоголовник | Словник української мови Б білогородок |
білогрецький ▶ |
|
Білогоро́док, дка, м. Употребл. в загадке: хата. Був на білогородку, та поїхав на чиногородок. (Кот был в хате, да забежал на печь). Ном., стр. 294, № 128.