Словник української мови (1937)/білобокий

by Борис Грінченко

◀ біло

Словник української мови Борис Грінченко Б білобокий

білобородий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Білобо́кий, а, е. С белыми боками. Біг кінь білобокий через яр глибокий. Грин. I. 248. Чаще всего служить эпитетом к слову сорока. А сорока білобока на скрипочку грає. Чуб. V. 1145. Ум. Білобокенький.