Словник української мови (1937)/білик
◀ білий | Словник української мови Б білик |
білилечко ▶ |
|
Бі́лик, ка, м. 1) Стальной двуручный резец для очистки кож. Сумск. у. 2) Самец белки.
◀ білий | Словник української мови Борис Грінченко Б білик |
білилечко ▶ |
|
Словник української мови — Б
білик
Борис Грінченко
1937
Бі́лик, ка, м. 1) Стальной двуручный резец для очистки кож. Сумск. у. 2) Самец белки.