Словник української мови (1937)/біленький

by Борис Грінченко

◀ біленце

Словник української мови Борис Грінченко Б біленький

білет ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Біле́нький, біле́сенький, а, е. 1) Ум. от бі́лий. 2) Біле́нька неділя. Страстная неделя. Похвала похвалиться, а вербна поставиться, а біленька й побілить. Ном. № 424. 3) Біле́нька не́хворощ. Раст. степная полынь, Artemisia pontica.