Словник української мови (1937)/біларапський
| ◀ білан | Словник української мови Б біларапський |
білас ▶ |
|
Білара́пський, а, е. Употребл. в думе для обозначения какой-то, вероятно фантастической, земли: (Буря) судна козацькі-молодецькі на три часті розбиває: перву часть ухопило — у біларапську землю занесло. АД. I. 177.