Словник української мови (1937)/бідолака
◀ бідолак | Словник української мови Б бідолака |
бідолах ▶ |
|
Бідола́ка, ки, об. = Бідолаха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. II. 143.
◀ бідолак | Словник української мови Борис Грінченко Б бідолака |
бідолах ▶ |
|
Словник української мови — Б
бідолака
Борис Грінченко
1937
Бідола́ка, ки, об. = Бідолаха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. II. 143.