Словник української мови (1937)/бідолага
◀ біднячка | Словник української мови Б бідолага |
бідолажний ▶ |
|
Бідола́га, ги, об. = Бідолаха. Драг. 212. Грин. II. 169. Побила його бідолагу. Чуб. I. 254.
◀ біднячка | Словник української мови Борис Грінченко Б бідолага |
бідолажний ▶ |
|
Словник української мови — Б
бідолага
Борис Грінченко
1937
Бідола́га, ги, об. = Бідолаха. Драг. 212. Грин. II. 169. Побила його бідолагу. Чуб. I. 254.