Словник української мови (1937)/бідняк
| ◀ бідняга | Словник української мови Б бідняк |
бідняка ▶ |
|
Бідня́к, ка́, м. Бедняк, неимущий человек. А потім бачиш: той бідняк, хто його знає коли й як, землі накупить, хозяйнує. Гліб.
| ◀ бідняга | Словник української мови Борис Грінченко Б бідняк |
бідняка ▶ |
|
Словник української мови — Б
бідняк
Борис Грінченко
1937
Бідня́к, ка́, м. Бедняк, неимущий человек. А потім бачиш: той бідняк, хто його знає коли й як, землі накупить, хозяйнує. Гліб.