Словник української мови (1937)/бідниця

by Борис Грінченко

◀ біднитися

Словник української мови Борис Грінченко Б бідниця

біднівство ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бідни́ця, ці, ж. 1) Бедная, бедствующая, бедняжка, несчастная. Шейк. 2) Пустячная вещь? малое количество? ничтожество? Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю: сюди, туди помахнула та нічого не вмотнула. Грин. III. 494. Із ми́шачу бідни́цю. Очень мало. Ном. № 7696.