Словник української мови (1937)/бігатися
◀ бігати | Словник української мови Б бігатися |
біглий ▶ |
|
Бі́гатисягл. О животных: быть в периоде случки, случаться. Шух. I. 211.
◀ бігати | Словник української мови Борис Грінченко Б бігатися |
біглий ▶ |
|
Словник української мови — Б
бігатися
Борис Грінченко
1937
Бі́гатисягл. О животных: быть в периоде случки, случаться. Шух. I. 211.