Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бібка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бі́бка, ки, ж. 1) Помет в шариках: овечий, заячий, козий. Мнж. 176. См. Бибка. 2) Шарик маленький. Ум. Бібочка.