Словник української мови (1937)/буць

by Борис Грінченко

◀ буцнути

Словник української мови Борис Грінченко Б буць

буцьо ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Буць, ця, м. Неудавшийся хлеб. Спекла мама буця, що не їстиме ні куця, ні цюця. Посл.