Словник української мови
Борис Грінченко
Б
буцати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бу́цати, цаю, єш, сов. в. бу́цнути, ну, неш, гл. Бить, ударить лбом (о баране). І баран буцне, як зачепиш. Ном. № 3293.