Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бутин
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бу́тин, на, м. 1) Толстый ствол дерева, очищенный от коры. Вх. Зн. 5. 2) = Бу́тина. Вх. Зн. 5.