Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бутати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бута́ти, та́ю, єш, гл. Гордиться, спесивиться, фордыбачить. Бутає, як телі на мотузку. Фр. Пр. 131. Коби не бутав, то би ноги не зламав. Фр. Пр. 131.