Словник української мови (1937)/бут

by Борис Грінченко

◀ бусьчиха

Словник української мови Борис Грінченко Б бут

бута ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бут, та, м. 1) Молодой зеленый лук. 2) Сапог. Як будемо мастеро́вать, скажемо сі бути ковать золотими підківками. Pauli. II. 157. 3) Щебень. Желех. 4) Фундамент? Хотіли хоча б бут забутить на́ осінь — нехай устоюється, так не прийдеться. Новомоск. у. (Залюбовск.). См. Бутити. 5) Мн. Бути́. Род игры у мальчиков. Желех. Ум. Бу́тик.