Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бусьок
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бусько́, ка́, м. 1) = Бусель. 2) Мн. Буськи́. Раст. Erodium cicutarum L. I. 122. Бусьо́к, ська́, м. = Бусько. Фр. Пр. 128.