Словник української мови (1937)/бусьок

by Борис Грінченко

◀ бусько

Словник української мови Борис Грінченко Б бусьок

бусьчиха ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бусько́, ка́, м. 1) = Бусель. 2) Мн. Буськи́. Раст. Erodium cicutarum L. I. 122. Бусьо́к, ська́, м. = Бусько. Фр. Пр. 128.