Словник української мови (1937)/буртіль

< Словник української мови (1937)

◀ буртити

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
буртіль

буртниця ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бурті́ль, ля, м. Сверток. Одна жінка вкрала буртіль краму. Киев. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/буртіль&oldid=561550