Словник української мови (1937)/бурмотати
| ◀ бурмоситися | Словник української мови Б бурмотати |
бурний ▶ |
|
Бурмота́ти, чу́, чеш, гл. Бормотать, ворчать. Почав щось сам собі бурмотати, наче спросоння. Мир. Пов. I. 172.
| ◀ бурмоситися | Словник української мови Борис Грінченко Б бурмотати |
бурний ▶ |
|
Словник української мови — Б
бурмотати
Борис Грінченко
1937
Бурмота́ти, чу́, чеш, гл. Бормотать, ворчать. Почав щось сам собі бурмотати, наче спросоння. Мир. Пов. I. 172.