Словник української мови (1937)/буркотун

by Борис Грінченко

◀ буркотіти

Словник української мови Борис Грінченко Б буркотун

буркування ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Буркоту́н, на́, м. 1) Воркующий (эпитет голубя). См. Буркун. 2) Ворчун. См. Буркун. Ум. Буркотуне́ць.