Словник української мови (1937)/бунчуковенко
◀ бунчук | Словник української мови Б бунчуковенко |
бунчуковий ▶ |
|
Бунчукове́нко, ка, м. Сын бунчукового товариша. Желех.
◀ бунчук | Словник української мови Борис Грінченко Б бунчуковенко |
бунчуковий ▶ |
|
Словник української мови — Б
бунчуковенко
Борис Грінченко
1937
Бунчукове́нко, ка, м. Сын бунчукового товариша. Желех.