Словник української мови (1937)/бунтівник
◀ бунтівний | Словник української мови Б бунтівник |
бунтівництво ▶ |
|
Бунтівни́к, ка, м. Бунтовщик. К. ЧР. 411. Лихі бунтівники, перевертні щоденні. К. Псал. 177.
◀ бунтівний | Словник української мови Борис Грінченко Б бунтівник |
бунтівництво ▶ |
|
Словник української мови — Б
бунтівник
Борис Грінченко
1937
Бунтівни́к, ка, м. Бунтовщик. К. ЧР. 411. Лихі бунтівники, перевертні щоденні. К. Псал. 177.