Словник української мови (1937)/бунтичок
◀ бунтиковий | Словник української мови Б бунтичок |
бунтівливий ▶ |
|
Бу́нтичок, чка, м. Ум. от бунт.
◀ бунтиковий | Словник української мови Борис Грінченко Б бунтичок |
бунтівливий ▶ |
|
Словник української мови — Б
бунтичок
Борис Грінченко
1937
Бу́нтичок, чка, м. Ум. от бунт.