Словник української мови (1937)/булдимок
◀ булдимка | Словник української мови Б булдимок |
булега ▶ |
|
Булди́мка, ки, ж., булди́мок, мка, м. Род старинного ружья. Наклали повні гамазеї… булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. За плечима мотався булдимок. Стор. МПр. 3.