Словник української мови (1937)/буковенний
◀ буков | Словник української мови Б буковенний |
буковий ▶ |
|
Букове́нний, бу́ковий, а, е. Буковый. ЕЗ. V. 229. Ліс буковий. Шух. I. 177. На водах, на іорданських, пливе листок буковенний. Чуб. III. 459. Скажи зробити буковую труну. Чуб. V. 631.