Словник української мови (1937)/буй
◀ буїй | Словник української мови Б буй |
буйвіл ▶ |
|
Буй, буя, м. В выраж.: на буї. На открытом месте, доступном ветрам. Її хата стоїть на буї. Черниг.
◀ буїй | Словник української мови Борис Грінченко Б буй |
буйвіл ▶ |
|
Словник української мови — Б
буй
Борис Грінченко
1937
Буй, буя, м. В выраж.: на буї. На открытом месте, доступном ветрам. Її хата стоїть на буї. Черниг.